Журнал мальованих історій “К9” [2003-2009]

Померле ніколи не загине

Саме так говорять жерці на Залізних Островах з епопеї “Пісень льоду та полум’я” Д. Мартіна. Але ця ж фраза підходить, якщо мова піде про світ мальованих історій в Україні, який з’явився ні звідки і пішов так само в нікуди. Хоча, звісно, субкультура фанатів коміксів, манги та мальованих історій нікуди не ділася, проте одного разу вона дуже голосно про себе заявила на сторінках журналу коміксів К9.

З’явився часопис К9 на світ у далекому 2003 році, ще за часів Кучми, ліл. Ідейним натхненником, а за одне і головним редактором став тоді ще зовсім молодий студент Олексій Олін, який проходив навчання у Франції, де і загорівся палкою любов’ю до мальованих історій. Назва часопису не містить жодних натяків на кінологічні загони зі Штатів, а походить від європейського визначення мальованих історій як “дев’ятого мистецтва”, що підкреслює їх відмінність від коміксів, які в свою чергу представлені в назві бувою “К”. Ось так назва “К9” об’єднувала в собі графічні новели, мангу та комікси.

comix-k9

 

“Але у чому ж різниця між коміксами та мальованими історіями?”, – може запитати уважний читач. Насправді терміну “комікс” повністю відповідає лише американська традиція мальованих історій. Тобто різноманітні Супермени, Спайдермени, Бетмени і т.і., де наріжним каменем історії є головний герой, з яким стрімко трапляються усілякі події, такий собі мальований бойовичок. А “мальовані історії” – це вже суто європейська традиція, де головною є літературна основа, яка виражена через спосіб графічного зображення на кшталт коміксу. Тут і сюжет більш закручений і тематика неоднорідна, є де уяві розгулятися. Окрім того існує ще дуже давня японська “манґа”, корені якої ідуть в глибину ХХ століття, а також китайська (маньхуа) та корейська (манхва) традиції коміксів.

k9-malyov-ist

 

Час йшов і К9 зростав. З яскравого, але непримітного 36-сторінкового видання формату А5, він перетворився у справжній глянець зі 116 сторінками. Разом із зростанням сторінкового черевця та поважності, з’являлися і суто глянцеві проблеми у вигляді засилля реклами та здорожчання номерів. Але навіть рекламна навала не врятувала часопис К9 від загибелі у вирі світової фінансової кризи, і 14 грудня 2009 року вийшов у продаж останній випуск (№87) в його історії. Загалом за шість років життя проекту було видано 93 примірники часопису та різних додатків з серій Darkwarior, Intercat, Milkgirl тощо.

k9-all-collection
Ось така купка утворюється з повної колекції

 

Що далі? Історія часопису на цьому обривається, редколегія розбіглася по різним конторам, а Олін спочатку займався діджейством кілька років, а потім взявся по-серйозному за написання картин. Віддані фанати часопису повністю поксерили увесь матеріал, і тепер є можливість завантажити усі випуски К9 із EX.UA та інших торентів. Проте це мало може передати емоції від гортання паперових журналів, колекції яких можна придбати у групі в ВК.

Від себе хочеться додати, що журнал був єдиним виданням, який на той час вартував уваги у кіосках “Саюзпєчаті” у нашому забитому “Червоноленінську”, і саме через цей часопис вдавалося відчути себе частиною чогось прогресивного, захоплюючого, і до того ж українського.

Так, “померле ніколи не загине”, але було і продовження цього пророцтва жерців Залізних Островів:

 Померле ніколи не загине, проте відродиться знову міцнішим і сильнішим.

Тож сподіватимемося, що колись мальовані історії на теренах України відродяться новими сильними паростками.

Маємо для вас переклад мальованої історії із потужним науково-фантастичним підтекстом. “Теорія Навчання” від Олега Окунева.

[soliloquy id=”1217″]

І наостанок пропоную вам проглянути мальовану історію Фелікса Блонделя “Брехня Хуана Боргеса”.

[soliloquy id=”1168″]

Використані матеріали:

http://gloss.ua/story/ipeople/article/74034

http://bestin.ua/people/person/6475/

https://vk.com/darklunni

4 Comments